Щодня внутрішнє середовище стикається з подвійним навантаженням. З одного боку, надходять екзотоксини ззовні: консерванти в їжі, забруднене повітря, агресивні компоненти побутової хімії. З іншого — безперервно утворюються ендотоксини, що є побічним продуктом власного клітинного метаболізму.
Коли обсяг продуктів розпаду, що надходять і утворюються, перевищує швидкість їх виведення, настає стан прихованого перевантаження. Видільні системи починають складувати невиведені метаболіти в міжклітинному просторі, жировій тканині та суглобах. Це процес, який розвивається роками, поступово знижуючи загальний рівень життєвої енергії.
Спроби вирішити це питання за допомогою хаотичних обмежень у харчуванні, голодувань або агресивних соків найчастіше призводять до ще більшого стресу. Справжнє оновлення вимагає системного, фізіологічного підходу, який враховує природу походження токсичного навантаження і м'яко підтримує кожен етап його нейтралізації.
