Головна умова безперебійної роботи видільних систем — підтримання оптимального стану біологічних рідин. Природні рідини травної та видільної систем повинні циркулювати вільно, не викликаючи дискомфорту. Однак дефіцит чистої води, надлишок рафінованої їжі та малорухливий спосіб життя призводять до порушення кислотно-лужного балансу.
В умовах закислення та зневоднення середовища густішають. Надлишок продуктів обміну втрачає здатність розчинятися оптимальним чином і має властивість накопичуватися. Мікроскопічні елементи поступово формують щільні структури, які створюють постійну напругу та важкість.
Важливо розуміти, що формування такої напруги — це системний збій метаболізму, а не локальний дискомфорт. Саме тому поверхневі рішення не приносять довгострокового результату.
